ПРИЗВІШКУВАТИ, КУЮ, ЄШ,
Призвішкувати, кую, єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе. Шух. І. 72.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 416.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИЗВІЩАТИ, ЩА́Ю, ЄШ, →← ПРИЗВІСТКА, КИ,